KomiksPrince Профиль Публикации Комментарии Подписки
↓ Multiplex – Выпуск №289: Личная вера, часть третья
Dendr
Как раз наоборот - умный слишком а люди болезненно воспринимают всё сложное и попытки выбить их из созданного ими мирка.
Как раз наоборот - умный слишком а люди болезненно воспринимают всё сложное и попытки выбить их из созданного ими мирка.
Да ладно! Как у этой обморочной компании до сих пор почки не отказали с таким регулярным накачиванием сильнодействующей наркотой?
Минутка поэзии(уж как умею):
Скоти спалили рідну хату
Піду я з ними воювати
І магіею в них стріляти
Мечем кремезним їх рубати
Їх голові поганіі сікти
І молотом з каміннями товкти
Щоб знали діти сучі
Як нагоняти із-за кручі
Гармати довгі і гримучі
Рознесли хами:
І трактир
Де ми з товаришами
Опрокинув фляжку
Чаровницю яку хватить за ляжку
В тому борделі
Де ми були як у оселі
Рідній, добрій світлій...
Думу думали нехитру
Опрокинув діжку ситру
Зробивши гарную затяжку
Чарівного, пашного зілля
Штиряло...
Та так що жерли ми вугілля
І чорні чорні ідіоти
Робили стражникам роботи
Бо чорно-чорними ночами
Своїми чорними руками
Білих-білих мацали дівок
О-о-о-ой...
Розшукувальних листівок
Було багато
Хоч жери...
Ну а вони...
Скоти!
Фашисти!
Обормоти!
Свої погані вертольоти
Пожежникам зробив роботи
Похерили нам всю малину...
Пристанище єліт єліт
Бордель, що як свою дитину
Я од всіх гоблінів беріг
Розніс той сраній вертоліт!
Стрибну на нього з тої кручі
(бо ті скоти усі летючі)
Мечем великим і лискучим
Зроблю йому я харакірі
З пілотів скрафчу онігірі
І зтерши вишкіри
З облич поганіх лиходіїв рою
Наперевіс з сувоем із "Магичним чихом"
Я приготуюся до того бою
Ух! Хлопці не поминайте лихом
А краще навалимося уся юрбою
По їх рядам сповнених пихою
Пройдемось смерті чорною косою
Іїх всіх убьем і знову будем кормлені і ситі
Коли главсраку ізведе в могилу
Відчувши на поганій шкурі силу
Дружби, магії й меча
Гад не встигне дати стрекача
І скаже він - главгад
Обізвавшися о нас нелесно:
"Чотири на одного... не чесно!"
А ми відповімо:
"Ну ну... Ті повії теж хотіли жити"
"Не мацати вже нам їх мяконьких тілес..."
"Та й разом добре й батька бити!"
"Тому іздохни, ти, поганий пес!"
Закривши його мертві очі
Гулятимемо аж до ночі
Бордель ми відбудуемо охоче
На ті шиши що "дропнулись" з вражин
Але отих старих, жорстких пружин
Невинність на яких свою губив
Уже нічого не верне
Таке от вийшло каберне...
Скоти спалили рідну хату
Піду я з ними воювати
І магіею в них стріляти
Мечем кремезним їх рубати
Їх голові поганіі сікти
І молотом з каміннями товкти
Щоб знали діти сучі
Як нагоняти із-за кручі
Гармати довгі і гримучі
Рознесли хами:
І трактир
Де ми з товаришами
Опрокинув фляжку
Чаровницю яку хватить за ляжку
В тому борделі
Де ми були як у оселі
Рідній, добрій світлій...
Думу думали нехитру
Опрокинув діжку ситру
Зробивши гарную затяжку
Чарівного, пашного зілля
Штиряло...
Та так що жерли ми вугілля
І чорні чорні ідіоти
Робили стражникам роботи
Бо чорно-чорними ночами
Своїми чорними руками
Білих-білих мацали дівок
О-о-о-ой...
Розшукувальних листівок
Було багато
Хоч жери...
Ну а вони...
Скоти!
Фашисти!
Обормоти!
Свої погані вертольоти
Пожежникам зробив роботи
Похерили нам всю малину...
Пристанище єліт єліт
Бордель, що як свою дитину
Я од всіх гоблінів беріг
Розніс той сраній вертоліт!
Стрибну на нього з тої кручі
(бо ті скоти усі летючі)
Мечем великим і лискучим
Зроблю йому я харакірі
З пілотів скрафчу онігірі
І зтерши вишкіри
З облич поганіх лиходіїв рою
Наперевіс з сувоем із "Магичним чихом"
Я приготуюся до того бою
Ух! Хлопці не поминайте лихом
А краще навалимося уся юрбою
По їх рядам сповнених пихою
Пройдемось смерті чорною косою
Іїх всіх убьем і знову будем кормлені і ситі
Коли главсраку ізведе в могилу
Відчувши на поганій шкурі силу
Дружби, магії й меча
Гад не встигне дати стрекача
І скаже він - главгад
Обізвавшися о нас нелесно:
"Чотири на одного... не чесно!"
А ми відповімо:
"Ну ну... Ті повії теж хотіли жити"
"Не мацати вже нам їх мяконьких тілес..."
"Та й разом добре й батька бити!"
"Тому іздохни, ти, поганий пес!"
Закривши його мертві очі
Гулятимемо аж до ночі
Бордель ми відбудуемо охоче
На ті шиши що "дропнулись" з вражин
Але отих старих, жорстких пружин
Невинність на яких свою губив
Уже нічого не верне
Таке от вийшло каберне...
Отредактировано «KomiksPrince» 08.02.2017 22:34:10